Архів Публікацій

Клейноди України

0001 0001_2 “Клейноди України (з Історії державної і національної символік)“.

Комплект з 33-х кольорових художніх сувенірних листівок.

Виданий редакцією журналу “Філософська і соціологічна думка” за участю Видавництва гуманітарної літератури «Абрис».

Авторський колектив:

О.П Білецький – художнє оформлення

канд. іст. н. К. Ю. Гломозда – архівні розшуки, наукова підготовка, пояснювальний текст

В. Ф. Жмир – науково-літературне редагування

д. філос. н. Ю. Д.Прилюк – упорядкування

Т. В. Шевченко – художнє оформлення

канд. іст. н., Д. Б. Яневський – архівні розшуки, наукова підготовка, пояснювальний текст

Відповідальний редактор – Ю. Д. Прилюк

0001_3Шановний читачу!

Нині одне з найгостріших питань громадського життя республіки – визначення державних і національних символів України. У численних статтях і промовах обстоюються різні їх варіанти.

Проте гарячі емоції й поспішні висновки тут нерідко замінюють серйозну обізнаність.

Серія листівок-малюнків, що подасться, найповніше з-посеред видрукуваних донині в Україні відтворює історію становлення нашої державної і національної символіки.

Листівки створено в результаті майже дворічної пошукової роботи в архівах, наукової підготовки матеріалів, а частково – й реконструкція першоджерел, на жаль, втрачених.

В основі видання – ґрунтовна стаття кандидатів історичних наук Костянтина Гломозди й Данила Яневського «Українська національно-державна символіка особливості історичної традиції», що побачила світ у часописі «Філософська і соціологічна думка» (1990. – № № 1-3).

Сподіваємося, цей наш внесок у з’ясування проблеми національних  і державних символів України дасть змогу наблизитись до її остаточного розв’язання.

Юрій Прилюк, головний редактор журналу «Філософська і соціологічна думка»

01 01_2

Клейноди – ознаки влади, предмети, що символізують особисту гідність, волю людської спільноти.

Сьогодні в цілому світі це державний прапор і герб, їх описи подаються у спеціальних законодавчих актах, а то й у конституціях. Але так було не завжди.

Становлення клейнодів у кожного з європейських народів хоча й відзначається певною своєрідністю, проте підлягає спільним закономірностям, властивим історичному процесу.

Початково ці символи влади відбивали ідею персональної зверхності можновладця над своїми васалами (родовий герб, особиста корогва тощо).

 

З часом така символіка поступається місцем територіально-династичним знакам, що втілювали в собі засади єдності та окремішності регіональної спільноти: корогви, герби земель, міст тощо.

До цих клейнодів-знаків, проте, незастосовне сучасне поняття національної чи державної символіки.

Процес її становлення пов’язаний із соціальними зрушеннями від середини XVII століття. Саме відтоді хвилі революцій та визвольних війн породжують нову символіку. Гербові знамена монархій поступаються прапорам національних спільнот; тепер визначальної ролі набувають кольорові сполучення. Звичайно творці та поборники цих прапорів відшукували відповідники в глибинах власної історії. Адже нові символи, що слугували ідеї гуртування народу, мали бути освячені місцевою традицією. Так з’явилися національні прапори Нідерландів, Франції, Німеччини, Румунії та ін.

 

З революцією 1848 – 1849 років пов’язана поява українського прапора (жовтий з блакитним) в австро-угорській частині України. І хоча сам добір кольорів освячений давніми загальними українськими традиціями, проте кордон між двома частинами України водночас позначав можливості у використанні політичної свободи. Тому новопосталий прапор майже півстоліття поширений був лише на терені Західної України, а на Сході з’явився в часи революції 1905 – 1907 років. Статус символу загальнонаціонального відродження України цей прапор набув після Лютневої революції 1917 року.

Ідея пролетарської революції від початку спричинила зміщення акцентів з національної символіки на інтернаціональну. Червоний прапор стає приналежністю комуністичних урядів. Окрім Росії бачимо його в Угорщині, Німеччині.

Відхід від цих засад спостерігаємо після другої світової війни у зв’язку із піднесенням національної самосвідомості народів, які боролися з фашизмом. Відновлені держави Східної Європи зберегли на прапорах свої традиційні національні кольори.

 

За цих умов і в СРСР (40 – 50 роки) зроблено спробу відбити в прапорах республік певну національну традицію…

Сьогодні знову спостерігаємо підвищений інтерес до історичної символіки. Багата історія України, її геральдичні традиції тривалий час лишалися поза увагою науковців. Гадаємо, що пропонований матеріал певного мірою надолужить згаяне.

Ще кілька зауваг.

Слід розрізняти національні та державні прапори.

Найчастіше останні виділяє зображення державного герба. Ці прапори використовують офіційні державні установи – так саме, як і герби. Є країни, де співіснують державний та національний прапори.

Водночас слід розрізняти знамено і прапор.

Останній є масово тиражованим варіантом знамена.

Виникнення прапора пов’язане з розвитком мореплавства.

Знамено ж і клейнод унікальний, що має індивідуальну приналежність (державна установа, військова частина тощо).

Понад півроку минуло відтоді, як комплект цих листівок був підготовлений до друку, але скільки важливих історичних подій сталося за цей час! 

Наш національний, синьо-жовтий прапор вже майорить тепер над Верховною Радою України, над містами і селами.

Нові державні клейноди мають бути невдовзі затверджені, а опис їх – внесений до нової Конституції України.

Редакція часопису разом з видавництвом гуманітарної літератури “Абрис” планують довидати ще одну, 34-ту картку до цього комплекту, як тільки нова українська символіка буде офіційно затверджена. 

Отож, кожен, хто придбає наше видання, зможе невдовзі доповнити його ще однією карткою.

 Редакція

Клейноди України. 33 картки в обгортці

(116X275 мм). Підписано до друку 25.09.91. Папір крейдяний. Друк офсетний. Тираж 30 300 пр. Замовлення № 1 -3669. Ціна договірна.

Київська фабрика друкованої реклами.

Київ 67, вул. Виборзька, 84.

 

20 Прапори

ПРАПОРИ ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ І СИНЬО-ЖОВТИЙ

Знамена з левом були досить складні для виконання.

Масовим символом став прапор, що мав дві смуги «руських національних красок», тобто барв герба. За традицією він мав бути жовто-блакитним: угорі – жовтий (золотий) колір знака – лева, внизу – блакитний колір гербового щита.

 

20 Прапори_2Можливо, під впливом чорно-жовтого прапора Габсбургів або через те, що при описі герба першим називають колір саме щита, в Західній Україні зустрічався також прапор з оберненим розташуванням смуг (синьо-жовтий).

У геральдиці лазурова (блакитна) барва втілює чесність, вірність, бездоганність, а також пов’язана з небом, повітрям. Золото уособлює могутність, силу, багатство, постійність, шляхетність, віру, справедливість, милосердя, окрім того, символізує сонце.

 

Після революції 1905 року в Східній Україні гостро постало питання про надання синьо-жовтому прапору загальнонаціонального значення. Це потребувало нових раціональних тлумачень. Так виникла думка, що кольори прапора мають відбивати блакитне небо над золотими ланами пшениці.

 

Тому багато прихильників здобув саме блакитно-жовтий варіант полотнища.

 

23 Прапори УНР

 

ПРАПОРИ УНР 1918 р.

У листопаді 1917 р. було затверджено зразок першого кредитового білету. В описі читаємо, що у візерунку «містяться білі відбитки Володимйрського знака».

29 грудня 1917 р. Генеральний Секретаріат вирішив внести на розгляд Центральної Ради проект тимчасового закону про флот УНР.23 Прапори УНР_2

Він, зокрема, передбачав, що військово-морським прапором стане блакитно-жовте полотнище, у верхньому куті якого (“крижі”) розміщено “історичний золотий трезубець з хрестом і білим внутрішнім полем в ньому”. Комісія Малої Ради домагалася усунення хреста, але врешті-решт поступилася. 18 січня 1918 р. проект було затверджено.

Прапор торговельного флоту тризуба не мав.

Оскільки М. Грушевський обстоював геральдичну традицію творення прапорів, державний прапор мав жовту смугу зверху. Той же порядок смуг мала військова кокарда-розета, запроваджена як елемент однострою на початку 1918 р.

Військово-морський (1) та державний (3) прапори УНР.

Прапор Президента УНР (2).

Кокарда ”козаків Українського народного війська” (4).

 

30 Проекти відзнак

ПРОЕКТИ ДЕРЖАВНИХ ВІДЗНАК (за М. Битинським): ПРАПОРИ

30 Проекти відзнак_2

Подібно до М. Грушевського, знавець геральдики М. Битинський також вважав, що ”властивий прапор” України повинен бути саме ”жовто-блакитний”, тобто із жовтою смугою зверху.

 

 

Блакитно-жовтому прапору відводилася роль крайового прапора Закарпатської України.
Військово-морський прапор, за прикладом ряду країн світу, мав би відрізнятися від прапору торговельного флоту вирізом із двома косицями.

 

 

 

 

32 Прапори УРСРПРАПОРИ УРСР 1918, 1919, 1929, 1937, 40-х років.

У липні 1789 року паризькі санкюлоти піднесли червоний прапор, що у тодішній Франції означало фактично замах на королівські привілеї.32 Прапори УРСР_2

Після розстрілу в листопаді 1831 року в Ліоні робітничої демонстрації червоні прапори стали традиційними символами робітничого руху і революцій.

Історія Державного прапора УРСР має свої особливості.

У січні 1918 року на будинку Народного секретаріату у військових справах ’’висів червоний прапор, але в куточку, зверху біля древка, були нашиті дві смужки – жовта і блакитна” (Дм. Дорошенко).

Певно, це був один з варіантів символіки держави, що до 16 січня 1919 року звалася у документах Українською Народною Республікою, Українською робітничо-селянською республікою тощо.

Після прийняття 14 березня 1919 року Конституції ’’торговельним, морським і військовим”, а потім і державним прапором УРСР стало червоне полотнище із скороченою назвою республіки.

Прапор 1918 року (авторська реконструкція) (1).

Прапори 1919 (2), 1929 (3), 1937 (4), 40-х (5) років.

 

0001_4

  1. КНЯЗІВСЬКІ ЗНАКИ РЮРИКОВИЧІВ
  2. УСПАДКУВАННЯ КНЯЗІВСЬКИХ ЗНАКІВ
  3. КНЯЗІВСЬКІ СТЯГИ
  4. СИМВОЛИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ЧАСІВ УСОБИЦЬ
  5. КОРОГВИ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ЧАСІВ ГРЮНВАЛЬДСЬКОІ БИТВИ (1410 р.)
  6. ГЕРБИ ВОЄВОДСТВ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
  7. ПЕЧАТКИ З «КОЗАКОМ». ПРАПОРИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ І СТАРОДУБСЬКОЇ КОЗАЦЬКИХ СОТЕНЬ (ПОЧАТОК ХVII ст.)
  8. КЛЕЙН0ДИ УКРАЇНИ ЧАСІВ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
  9. 3НАМЕНА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛКУ (1651 р.)
  10. 3НАМЕНА З КИЄВА (1651 р.)
  11. 11.СОТЕННІ ЗНАМЕНА КОЗАЧИХ ПОЛКІВ ХVIII ст.
  12. 3АПОРЬЗЬКІ КОРОГВИ ХVIII ст.(І)
  13. ЗАПОРОЗЬКІ КОРОГВИ ХVIII ст. (ІІ)
  14. ВЕЛИКІ КОРОГВИ СІЧІ
  15. 3НАМЕНА ЧОРНОМОРСЬКОГО ВІЙСЬКА
  16. РОСІЙСЬКА ДЕРЖАВНА ПЕЧАТКА ХVIII ст. ГЕРБ “КИЇВСЬКИЙ“ З «ТИТУЛЯРНИКА» 1672 р.
  17. ГЕРБИ НАМКНИЦТВ, МАЛОРОСІЙСЬКОЇ КОЛЕГІЇ УКРАЇНСЬКОГО ГУСАРСЬКОГО ПОЛКУ
  18. СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ВЕЛИКОМУ ГЕРБІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  19. НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕРБ 1848р. НА ЗНАМЕНАХ “НАРОДНОЇ ГВАРДІЇ”
  20. ПРАПОРИ ЖОВТОБЛАКИТНИЙ І СИНЬО-ЖОВТИЙ
  21. ЗНАМЕНО СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, ПОСВЯЧЕНЕ 28 жовтня 1917р.
  22. ПРОЕКТИ ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  23. ПРАПОРИ УНР 1918 р.
  24. ДЕРЖАВНІ ГЕРБИ І ПЕЧАТКА УНР
  25. ПРАПОР, ПЕЧАТКА І ВІЙСЬКОВА КОКАРДА ГЕТЬМАНЩИНИ 1918 р.
  26. ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИЙ І СЛУЖБОВІ ПРАПОРИ ГЕТЬМАНЦИНИ
  27. ПРАПОР ЧАСІВ ДИРЕКТОРІЇ, КОКАРДИ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ УНР ТА ЗУНР
  28. ПРОЕКТИ ДЕРЖАВНИХ ВІДЗНАК (за М.Битинським): ГЕРБИ
  29. ПРОЕКТИ ДЕРЖАВНИХ ВІДЗНАК (за М.Битинським): КОРОГВИ
  30. ПРОЕКТИ ДЕРЖАВНИХ ВІДЗНАК (за М.Битинським): ПРАПОРИ
  31. ГЕРБИ УРСР 1919, 1929, 1937 рр.
  32. ПРАПОРИ УРСР 1918, 1919, 1929, 1937, 40-х рр.
  33. ДЕРЖАВНІ ПРАПОР І ГЕРБ УРСР 1949 р.

На першій сторінці обкладинки: Велика Корогва (з проекту державних відзнак України, розробленого М. Битинським).

Редакція журналу “Філософська і соціологічна думка” за участю Видавництва гуманітарної літератури «Абрис».
1991 рік.
Матеріали отримані в музеї Гетьманства України.

Leave a Reply

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>